Останні 5 років Костянтин Богатов займається альтернативною біо-енергетикою. Його шлях у поля почався з кризи 2008 року, коли розвиток будівельної галузі загальмувався, Богатов з партнерами почали шукати інші можливі ніши для бізнесу.
Майже відразу виділили два напрямки. Перший – аграрний бізнес, адже останнє, чим можна було похвалитися у цій країні, – земля. Він заохочував і невисоким порогом входження. Другий варіант – альтернативна енергетика. Уже тоді було зрозуміло, що політика стримування тарифів і проблеми у відносинах з північним сусідом неминуче призведуть до подорожчання традиційних видів палива.
Вирішили вкласти кошти у пелетний завод. Але довгострокових поставок сировини для пелет в Україні ніхто не гарантує. «Ми зрозуміли, що без своєї сировинної бази виробляти продукт дуже ризиковано», – пояснює підприємець.
На сьогоднішній день відомо близько 20 видів швидкоростучих рослин, які можна вирощувати для отримання рослинної біомаси. Це евкаліпт, тополь, верба, міскантус та інші. Зібрана біомаса використовується для виробництва теплової та електричної енергії, може бути сировиною для виробництва твердого біопалива, як паливні гранули і брикети.
Тоді ж натрапили на інформацію про вирощування енергетичної верби на непродуктивних землях. «Верба – готове біопаливо. А непродуктивні землі – це відсутність конкуренції з класичним аграрним бізнесом. Крім того, ділянки не оброблялися років п’ятнадцять, тож нас радо зустріли у сільрадах», – говорить засновник Salix Energy.
В помірній кліматичній зоні, в якій знаходиться Україна, для вирощування енергетичних рослин саме сорти швидкоростучої верби підходять найкраще.
Найбільші плантації верби на сьогодні у Швеції, які складають приблизно 18 000 – 20 000 га, в Польщі - більше 6 000 га. В Україні, незважаючи на велику кількість незадіяних земель несільськогосподарського призначення, промислових посадок енергетичних рослин поки що незначне.
Щоб вивчити світовий досвід і знайти потрібні сорти, Костянтин Богатов об’їздив сім європейських країн. Британський дослідницький інститут Ротамстед (який з 1843 року вивчає проблеми природокористування) консультував підприємців щодо технології вирощування верби.
У грудні 2010 року була зареєстрована компанія Salix Energy. Перші саджанці шведської та польської селекції привезли з Польщі, їх висадили навесні 2011-го. Далі були експерименти з різними сортами верби, добривами, гербіцидами, доглядом, а також розмноженням. Помилялися, вчилися, аналізували, підвищували ефективність. Переконалися в тому, що не всі технічні рекомендації західних партнерів діють в Україні. Наприклад, точно стало зрозуміло, що шведська селекція краща, а показник вологості ґрунту є ключовим під час вибору локації.
Водночас, зважаючи на рекомендації Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, дослідницький відділ Salix Energy вивів власний різновид енергетичної верби “Марцияна”.
Перша плантація займала 130 га, тепер – 1700 га у Волинській і Львівській областях. Після п’яти років інвестицій був зібраний перший урожай тріски і почалася реалізація саджанців. Дві третини доходу дає збут вербової тріски та теплопостачання у селищі Іваничі. Там у 2014 році компанія побудувала три біопаливні котельні, які забезпечують теплом усіх бюджетних споживачів населеного пункту. Третина доходу – це продаж саджанців та послуги із садіння. Останніми зацікавилися українські компанії. Серед них є і ті, що самі експериментують з енергетичними культурами.
Ринок біопалива в Україні тільки формується. Попит на саджанці та тріску стимулюють кілька факторів. Великі виробники ДСП, особливо зарубіжні, зацікавлені в українській сировині й скуповують її за першої можливості. В Україні зростає кількість котелень. Активізувалися й польські компанії, що працюють з біопаливом. В Україні також зростає кількість котелень.
«Донині на ринку був певний баланс, а що буде взимку – передбачити складно. Щонайменше ми очікуємо на зростання цін на біопаливо», – говорить Богатов. Перший урожай відправився до Польщі, адже волинські та львівські землі обрали не випадково. Із зростанням попиту на локальному ринку підприємець не виключає укладання контрактів і в Україні.
Крім комерційної діяльності компанія веде освітню роботу, сприяє законодавчим ініціативам, співпрацює з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження. Salix Energy – співорганізатор профільної Біоенергетичної асоціації України (UABIO).
У компанії працюють 28 співробітників. Але в пікові періоди під час збирання врожаю долучають до 200 робітників, зазвичай місцевих жителів.
Оскільки 90% земельного банку компанії – це непродуктивні землі, сільради охоче зустрічають у себе підприємців. За словами Богатова, торік до місцевих бюджетів компанія заплатила близько 450 тис. грн податків, майже 350 тис. грн склала орендна плата за землю. Цьогоріч стільки ж заплатили лише за перше півріччя. Тепловий бізнес заплатив близько 200 тис. грн. податків та оренди.
Крім того комунальні установи в цих селах та місцеві жителі отримують можливість перевести опалення на біомасу. Наприклад, в селище Іваничі вже тільки за минулий теплової сезон заощадили більше 1 млн. грн. Це, якщо порівняти опалення газом, що постійно дорожчає, з використанням палива, виробленим з енергетичної верби. Таким чином 1 млн. грн. платежів і 1 млн. грн. економії плюс 50 робочих місць - це мінімальний щорічний підсумок роботи “Салікс Енерджі” для місцевої громади.
Урожай вербових плантацій є основою для проектів з генерації тепла та електроенергії за “зеленим тарифом”, сприяє заміщенню невідновлюваних джерел енергії. Тріска під час спалювання є СО2-нейтральною. Плантація енергетичної верби площею один гектар поглинає близько 200 тонн СО2 за три роки.
Костянтин Богатов упевнений, що малий бізнес на місцевому рівні формує життя суспільства. І якщо успішних прикладів буде більше, то у селах з’являться хороші дороги, школи будуть завжди готові прийняти учнів, а в будинках буде тепло незалежно від ціни на газ.